Жарти з зірками, або як «дістати» зірку першого квітня

1 квітня – День сміху, день жартів, день розіграшів. Мабуть, кожен із нас, хоч раз у житті або над кимось пожартував, або сам ставав жертвою розіграшу. Люди розігрують один одного по-різному. Хтось вигадує найдивовижніші речі та затрачає на підготовку першоквітневого жарту ледь не місяць, а хтось віддає перевагу простим жартам. А як святкують 1-ше квітня зірки? Наскільки важко розіграти творчу особистість? І що особливого у жартах по-зірковому? Про все це дізнавався портал Єдине освітнє інформаційне вікно osvita.com.

Василь Бондарчук, співак: «Жарти повинні бути добрими»

Якось останніми роками всі забувають це робити. Раніше якось жартували частіше, було достатньо весело. Але якось так по-злому жартували. Якісь проблеми придумують, якісь ситуації курйозні. Останнього разу друзі мене саме так і розіграли. Забрали в мене ключі і відігнали мою машину до сусіднього подвір’я. Ми вийшли (потрібно будо їхати на вечірку), опа – а машини немає. Я шокований, думав викликати вже даїшників, міліцію, щось уже робити. Але потім у найкритичніший піковий момент цього всього дійства все-таки друзі повернули ключі і ми пішли до машини. Злі жарти, вони в принципі хороші, але повинні бути в міру. На друзів я не образився.

Насправді, ми добре повеселилися, посміялися. Потім тижнів два мене підколювали, але я це запам’ятав. І тепер, якщо я виходжу і немає машини, то я вже не панікую. Думаю так, сьогодні першого квітня немає, але може це хтось пожартував.

Олег Собчук, лідер гурту «С.К.А.Й» : «Після того, як друзі розіграли з воєнкоматом, я завжди готовий до 1-го квітня»

Одного разу із воєнкоматом друзі розіграли. Я реально потім другого квітня підійшов у воєнкомат. І зрозумів, що мене туди ніхто не викликав, і ще зрозумів, що, в принципі, і не треба було викликати. Ну, так вийшло. Це один раз так було в житті. Після того, я вже був готовий до першого квітня.

Андрій Джеджула шоумен, телеведучий: «Найкраще мене розіграв Григорій Суркіс»

Мене намагалися, звичайно, розігрувати, але це не так легко насправді. Я такий дуже підозрілийзавжди. Були, звичайно, розіграші. Мої співробітники найчастіше жартують. У мене дуже творчий колектив «Джеджула Мюзік», це моє івент-агенство. Ось вони періодично намагаються яким-небудь чином мене розіграти. Дивними дзвінками, дивними домовленостями. Одного разу мене дуже добре розіграв Григорій Суркіс. Він зателефонував мені і говорив зовсім іншим голосом. Я повністю повірив у те, що якийсь захід потрібно вести, що це його друг, який не говорить гарно російською. Але єдиний був мінус. Я записав телефон, з якого він до мене раніше дзвонив. Це була єдина його помилка, але у мене паніка декілька секунд тривала. Ну півхвилини, хвилину я точно не здогадувався. Може, він дав трубку. Може, вони десь поруч перебувають. Так що це було дуже ефектно в один момент. Такі люди, і ти думаєш, а раптом я зараз почну казати: «Так-так, розігруйте», а вони зовсім не жартують. Звідкіля я знаю, є у них почуття гумору чи ні. Виявляється, у серйозних людей є чудове почуття гумору.

Дядя Жора (Вадим Мічковський), шоумен: «Наді мною постійно намагаються пожартувати, навіть футболісти»

Мене постійно намагаються розіграти. Я навіть перестав уже це робити. А мене постійно хоче хтось розіграти. Тому першого числа налаштовуюся на свято завчасно. Я собі навіть нагадування ставлю на мобільному «Нікому не вірити!». Тому якщо якісь дзвінки, то я відразу не вірю. Мої друзі мене якось розіграли першого квітня. Ми зазвичай працюємо першого квітня у професійне свято. Тому був дзвінок із Донецька: «Доброго дня. Ми телефонуємо за дорученням важливих осіб. Ми б хотіли бачити сьогодні вас у нас на концерті у Донецьку». Я кажу, вибачте, але ми працюємо зараз в Запоріжжі чи в Києві. Вони мені кажуть: «Ви не розумієте, ми дуже Вас просимо, гонорар ми збільшуємо в п’ять разів, за вами прилетить літак…». Грубо кажучи, це такі умови, від яких важко відмовитися зразу. Я вже почав сумніватися. Це все було ще в команді КВН. І я майже вже погодився. Кажу, що в принципі ми готові. З організаторами домовимося, там заміну зробимо, організаторам заплатимо гроші, аби не ображалися. «Все, – кажу, – ми готові виїжджати, збираємо валізи, де нам збиратися? В якому аеропорту?». А мені у відповідь: «Розслабтеся, це був жарт». Це виявилися наші друзі футболісти. Ми віримо, бачите, віримо.

Вадим Красноокий, соліст гурту Mad Heads XL, допоміг друзям розіграти фанів.

Зараз рідко розігрують. Якось мої друзі організували неіснуючий концерт. Зробили афіші, розвісили їх. Сам концерт мав бути у клубі, де збирається «тусовка» неформалів. Потім прийшли подивитися, як люди будуть реагувати. На концерті, окрім мене були заявлені й інші співаки. Друзі мене не розігрували, бо я їм сам допомагав організувати цей концерт.

Коля Серга, учасник «Фабрики зірок», покарав розіграшем барабанщика за запізнення

Це було дуже давно, це були примітивні жарти, тому, що ми були в школі. Барабанщика нашого якось розіграли. Але не скільки розіграли, скільки покарали. Він у нас дуже любить спізнюватися на репетиції, і якось він взагалі не приїхав на репетицію. Сказав, що у нього якісь додаткові роботи в іншому місті. Ми його покарали. Ми йому подзвонили і сказали: «Пашка, у нас зйомки кліпу в Ірпені, о сьомій ранку». А він бідолаха поїхав. О дев’ятій він дзвонить: хлопці, а ви де? Ми сказали: «Пашка, у нас відмінилося все, вибач». Йому довелося повертатись із Ірпеня назад на роботу. А так – ми дуже милі і добрі. Ми нікого не розігруємо і нікого не ображаємо.

Фагот, вокаліст групи «ТНМК»: «Мене бояться розігрувати»

Якщо чесно, то мене якось ніколи ніхто серйозно не розігрував. Не жартували зі мною так, щоб мені було не по собі. Напевно, бояться.

Автор: Олеся Люлька,

журналіст порталу osvita.com